УНІВЕРСАЛЬНІ ТЕМПОРАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ ЗМІСТУ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Віктор Петрович Маковій

doi:10.32837/chc.v0i31.90

Віктор Петрович Маковій Одеський державний університет внутрішніх справ

DOI: https://doi.org/10.32837/chc.v0i31.90

Ключові слова: строк, термін, час, зміст, виконання, припинення, зобов’язання, обмеження, здійснення, механізм правового регулювання

Анотація

Стаття містить дослідження правового часу в універсальних загальних положеннях зобов’язального права як соціально-правового явища, що забезпечує оперативність цивільного обороту, дисциплінує учасників суспільних взаємин, створює передумови для компромісного вирішення питання конфлікту інтересів у різних площинах людського буття. Здійснене системне дослідження вагомої частини правових інститутів універсальних положень зобов’язального права в межах цивільного законодавства та суміжних галузей на предмет установлення місця темпоральних величин у складі відповідного механізму правового регулювання. Установлене безпосереднє, опосередковане та побіжне закріплення темпоральних категорій у структурі механізму правового регулювання зобов’язальних відносин, а також виокремлене спеціальне правове регулювання таких відносин з огляду на окремий правовий режим, визначений спеціальним законодавством.

Біографія автора

Віктор Петрович Маковій, Одеський державний університет внутрішніх справ

Кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського державного університету внутрішніх справ

Посилання

1. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: підручник. К., Істина, 2007. 816 с. 2. Вахонєва Т.М. Строки (терміни) у цивільному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Київ, 2005. 20 с.
3. Хащівська Н.В. Строки оперативного захисту в договорах про передання майна у тимчасове користування. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Право. 2011. Вип. 2. С. 361–368. 4. Чанишева А.Р. Зміст зобов’язальних відносин за цивільним законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Одеса, 2018. 43 с. 5. Сарбаш С.В. Время и место исполнения обязательства. Хозяйство и право. 2004. № 12 (Приложение). С. 1–49. 6. Чернышева И.В. Обязательства, срок исполнения которых не определен. Российский юридический журнал. 2007.
№ 2. С. 119–123. 7. Халеппо И.М. О дефиниции «нормально необходимое время» применительно к сроку действия оферты. Пробелы в российском законодательстве. 2012. № 3. С. 101–103. 8. Панченко С.С. Строк дії договору та строк виконання договірного зобов’язання у цивільному праві: питання взаємозв’язку та розмежування. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2015. № 6.
С. 107–110. 9. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). Т. 7: Загальні положення про зобов’язання та договір / За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої. Серія «Коментарі та аналітика». Х.: ФО-П Лисяк Л.С., 2012. 736 с. 10. Луць В.В. Строки і терміни у цивільному праві: монографія. К.: Юрінком Інтер, 2013. 320 с.