ПРАВОВА КУЛЬТУРА ДОНОРСТВА КРІЗЬ ПРИЗМУ ДІЯЛЬНОСТІ БІОБАНКІВ

Ольга Петрівна Омельченко

doi:10.32837/chc.v0i33.75

Ольга Петрівна Омельченко Національна академія правових наук України

DOI: https://doi.org/10.32837/chc.v0i33.75

Ключові слова: біобанк, донор, людський біологічний матеріал, правове регулювання, правова культура донорства

Анотація

Новітні технології впритул наближаються до того часу, коли друкування органів на 30-принтері, придатних для пересадки, буде досить поширеним явищем. Однак людина залишається основним «джерелом» донації біологічного матеріалу. Проблематика донорства особливо гостра в площині донації органів для пересадки як із позиції етичних, релігійних, правових суперечностей, так і в контексті практики. Актуальність донорства людського біологічного матеріалу існує в площині діяльності біобанків, особливо щодо збирання, зберігання та використання зразків біоматеріалу в дослідженнях. Досвід різних країн свідчить, що найбільш сприятлива сфера для діяльності біобанків в країнах із високою правовою культурою донорства. Стаття спрямована на дослідження чинників, що впливають на формування правової культури донорства в суспільстві, щодо довіри до біобанків і готовності жертвувати зразки біологічного матеріалу для медико-біологічних досліджень.

Авторка надає рекомендації щодо ролей ключових учасників біобанкінгу в процесі формування правової культури донорства. Загалом стаття вказує на основні аспекти, які варто врахувати в процесі формування належного правового регулювання діяльності біобанків у такий спосіб, щоб суспільство мало вищий рівень довіри до їхньої діяльності й обізнаності про біомедичні дослідження.

Біографія автора

Ольга Петрівна Омельченко, Національна академія правових наук України

Аспірантка Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України

Посилання

1. Кашинцева О. Наріжні проблеми захисту прав людини у сфері біотехнології та медицини. Право України. 2009. № 4. С. 152-157.
2. WHOQOL: Measuring Quality of Life. URL: https://www.who.int/healthinfo/survey/whoqol-qualityoflife/en/.
3. Хамітов Н.В. Творення людяності як головна мета суспільної консолідації в Україні. Людяність творчості як твор¬чість людяності: матеріали XIV Всеукраїнської науково-практичної конференції, 25 травня 2017 року, м. Київ. Київ: ТОВ НВП «Інтерсервіс», 2017. С. 235-238.
4. Горобець С.В., Горобець О.Ю., Хоменко Т.А. Основи біоінформатики: підручник для студентів напряму підготовки 6.051401 «Промислова біотехнологія» факультету біотехнології і біотехніки. Київ: НТУУ «КГП», 2010. 156 с.
5. Біохакінг. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD% D0%B3.
6. What is the opt out system? URL: https://www.organdonation.nhs.uk/helping-you-to-decide/about-organ-donation/faq/what-is-the-opt-out-system/.
7. Bossert S., Kahrass H., Strech D. The Public's Awareness of and Attitude Toward Research Biobanks - A Regional German Survey. Frontiers in Genetics. 2018. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5977155/.
8. Attitudes of blood donors to their sample and data donationfor biobanking / V. Raivola, K. Snell, I. Helén, J. Partanen. European Journal of Human Genetics. 2019. URL: https://www.nature.com/articles/s41431-019-0434-1.
9. The moral concerns of biobank donors: theeffect of non-welfare interests onwillingness to donate / R. De Vries, T. Tomlinson, H. Kim та ін. Life Sciences, Society and Policy. 2016. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4788662/.
10. Locock L., Boylan А. Biosamples as gifts? How participants in biobanking projects talk about donation. Health Expectations. 2016. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5152721/.