ВІРТУАЛЬНІ АКТИВИ ЯК РІЗНОВИД ЦИФРОВИХ РЕЧЕЙ

  • Катерина Георгіївна Некіт доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія»
Ключові слова: віртуальні активи, криптоактиви, криптовалюта, інформація, нематеріальне благо, цифрова річ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню сутності віртуальних активів, зокрема, криптовалют, та визначенню аргументів на користь визнання віртуальних активів різновидом цифрових речей. Проаналізовано технічну сутність криптовалюти, яка по суті є інформацією або оцифрованою енергією. У результаті порівняльного аналізу ознак та властивостей криптовалюти та інформації зроблено висновок про відмінність криптовалюти від класичної категорії інформації. Цінність криптовалюти, на відміну від інформації як об’єкту цивільних прав, полягає не в тому, що вона виступає джерелом знання, а визначається лише попитом на неї. Крім того, класичні ознаки інформації, як-от нематеріальність, неможливість зведення до матеріального носія, моральне старіння, можливість необмеженого поширення, різноманітність форм фіксації, неможливість знищення, неможливість відділення від особи, що її передає (невідчужуваність), поєднання інформації з матеріальним носієм, наявність організаційної форми (документований вигляд), універсальність, невичерпність, не є властивими криптовалютам. Натомість, криптовалюта не піддається моральному старінню, оскільки не містить в собі якихось актуальних відомостей, не може необмежено тиражуватись, оскільки одиниця криптовалюти є чітко ідентифікованою у системі розподіленого реєстру та не може дублюватись, існує лише в одній чітко визначеній послідовності символів, а тому не може мати різних форм фіксації та не відповідає ознаці універсальності, цілком піддається відділенню від особи, що її передає, є вичерпною, оскільки це визначено особливостями системи, в якій вона видобувається та є основною характеристикою криптовалюти, що визначає її цінність тощо. У статті проведено також порівняння криптовалют з іншими нематеріальними об’єктами цивільних прав, зокрема, результатами інтелектуальної або творчої діяльності. На підставі проведеного аналізу визначено, що криптовалюта не може бути віднесена до жодного з існуючих різновидів нематеріальних благ, натомість за своїми властивостями та характеристиками наближується до речей матеріального світу з тією лише відмінністю, що існує у віртуальній реальності та не має матеріального змісту. Внаслідок цього можна зробити висновок щодо доцільності визнання криптовалюти різновидом цифровою речі. У статті визначаються також ознаки криптовалюти як об’єкту цивільних прав.

Посилання

1. Про внесення змін до Цивільного кодексу України, спрямованих на розширення кола об’єктів цивільних прав : Законопроект. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73472
2. Некіт К. Г. Криптовалюти та віртуальні активи: термінологічні розбіжності у підходах до правового регулювання та їх значення. Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 96-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Харків, 21 травня 2021 р.). Харків : ХНУВС, 2021. С. 175–178.
3. Некіт К.Г. Правовий статус криптовалют в Україні та у світі. Юридичний науковий електронний журнал. 2018. № 1. С. 40–42. URL: http://lsej.org.ua/1_2018/12.pdf
4. Некіт К. Г. Світові підходи до визначення правового статусу криптовалют. Часопис цивілістики. 2018. № 29. С. 100–106.
5. Некіт К. Г. Розвиток правового регулювання обігу віртуальних активів (криптовалют) в Україні. Часопис цивілістики. 2022. № 44. С. 45–51.
6. Некіт К. Г. Напрями змін у правовому регулюванні обігу криптоактивів: аналіз зарубіжного досвіду. Економіка і право. 2022. № 1(64). С. 33–44.
7. Bolotaeva O. S., Stepanova A. A., Alekseeva S. S. The legal nature of cryptocurrency. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. 2019. Vol. 272(3). URL: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1755-1315/272/3/032166/meta
8. Усоский В. Криптовалюта как техногенный миф. Банкаускі веснік. 2019. № 4. С. 35–48. URL: https://www.nbrb.by/bv/articles/10620.pdf
9. Боер В. М., Павельева О. Г. Информационное право : учебное пособие. СПб. : ГУАП, 2006. Ч. 1. 116 с.
10. Копылов В. А. Информационное право. Москва : Юристъ, 2005. 512 с.
11. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців) / за ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Х. : ФОП Колісник А. А., 2010. Т. 4 : Об’єкти. Представництво. Строки. 768 с.
12. Гетьман Л. Г. Особливості обігу інформації як економічного блага. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2018. № 6(46). С. 10–13.
13. Шимон С. І. Теорія майнових прав як об’єктів цивільних правовідносин. Київ : Юрінком Інтер, 2014. 664 с.
Опубліковано
2022-08-19
Розділ
Статті