ГНОСЕОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ФЕНОМЕНУ
Анотація
ГНОСЕОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ФЕНОМЕНУ
Стаття присвячена дослідженню світоглядних засад інтерпретації правової допомоги як соціального феномену.
Обґрунтовано, що правова допомога є соціальним феноменом, хоча вона й санкціонована державою, однак
є незалежною від неї. Це дозволяє спеціалістам, які надають правову допомогу, діяти незалежно, об’єктивно,
в інтересах клієнта, за допомогою суто законних та морально виправданих методів. Особливо актуальне це тоді,
коли розглядаються правові суперечки в системі взаємин «людина – держава», де держава має більше шансів
обстояти власну позицію. Фахова правова допомога вирівнює можливості сторін, а суд, який керується вимогами неухильного дотримання законності, сприяє досягненню справедливості. З’ясовано, що для того, щоб мати змогу надавати якісну правову допомогу, яка сприятиме досягненню справедливості, адвокат, окрім бездоганного знання закону, має володіти і філософсько-правовими знаннями. Найперше це допоможе зрозуміти причини певних явищ у праві, окреслити для себе чіткі позиції праворозуміння та правосприйняття. Це можна зробити, якщо визначити концепти правової допомоги, що містять основи, з яких надалі розвиваються інноваційні ідеї.
У цьому контексті обумовлено, що до світоглядних концептів правової допомоги можна віднести ті твердження,
які допомагають: 1) зрозуміти її цінність для людини і держави; 2) усвідомити, що вона є невідчужуваним правом кожної людини незалежно від будь-яких обставин (соціальне походження, рівень освіти, віросповідання, стать, вік тощо); 3) сприйняти пересічній людині право не тільки як систему заборон і обов’язків, установлених державою, а й як систему гарантій її гідного життя та можливостей для повноцінного розвитку особистості; 4) як єдино можливий спосіб досягнення справедливості на основі законних та морально виправданих методів. Це дало можливість констатувати, що стрімкі темпи розвитку суспільства загалом зумовлюють необхідність відповідного розвитку всіх сфер життєдіяльності людини, суспільства та держави, які стають щоразу більш реґламентованими з метою встановлення певних правил, що допоможуть гармонізувати життя, сприяти досягненню загального блага.
Власне держава за таких умов повинна виступити гарантом захисту людини, її прав та свобод, які мають залишатися недоторканими. Однією з таких гарантій є інститут правової допомоги, основна мета функціонування якого полягає в захисті прав та свобод людини від протиправних посягань.
Посилання
ська політехніка». Серія «Юридичні науки». 2016. № 855. С. 130–135.
2. Про безоплатну правову допомогу : Закон України № 3460–VI від 2 червня 2011 р. (у ред. від 18 липня 2020 р.). URL: https://
zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text.
3. Свириденко Г. Правомірна поведінка: теоретико-прикладні засади : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2017. 215 с.
4. Гусарєв С. Гуманізм як основоположна ідея сучасного правового світогляду. Альманах права. 2012. Вип. 3. С. 47–51.
5. Євхутич І. Мораль і право в системі соціальних уявлень та їх місце й роль у діяльності Національної поліції України :
монографія. Львів : ЛьвДУВС, 2017. 212 с.
6. Вільчик Т. Роль адвоката у реалізації функції медіації у кримінальному судочинстві. Право та інновації. 2015. № 4.
С. 144–150.
7. Івановський Д. Правовий вплив на свідомість як чинник формування правомірної поведінки. Правовий вплив на неправо-
мірну поведінку: актуальні грані : монографія / за ред. О. Козаченка, Є. Стрельцова. Миколаїв : Іліон, 2016. С. 608–625.