МУЗИЧНИЙ ТВІР ЯК ОБ’ЄКТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ
Анотація
МУЗИЧНИЙ ТВІР ЯК ОБ’ЄКТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ЦИВІЛЬНО-
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ
У статті досліджуються загальні положення про музичний твір як одного з видів у системі об’єктів авторського
права, передбаченого нормами права інтелектуальної власності за ЦК України та Законом України «Про автор-
ське право і суміжні права». Здійснюється аналіз норм чинного цивільного законодавства України щодо визна-
чення ознак музичного твору й формулюється його поняття. Публікація актуалізує питання музичного твору як
одного з найбільш затребуваних видів об’єктів авторських прав, який, безспірно, став цінним продуктом діяль-
ності людини не тільки з моральної, духовної, а і з економічної точки зору. Виявлено, що невеликий досвід реа-
лізації авторського права в Україні дав змогу визначити його основні переваги й недоліки, виправлення яких є
важливим завданням законодавця для ефективної роботи всього інституту. З’ясовано, що одним із проблемних
аспектів правового регулювання в музичній індустрії є взаємини між автором-виконавцем і звукозаписуючою
компанією (лейблом), оскільки контракти між лейблом та автором музичних творів найчастіше містять складні
умови і складаються таким чином, що пересічна людина без спеціальної юридичної освіти може не врахувати
всі нюанси. Це призводить до того, що договір укладається на невигідних для виконавця умовах. Узагальнюються
наукові дослідження, у яких аналізуються схожі відносини. Розглядаються основні проблеми чинного законодав-
ства щодо результатів інтелектуальної діяльності в галузі музики на сучасному етапі, висвітлюються проблемні
аспекти правового регулювання особливостей суб’єктного складу авторів музичних творів і взаємин між авто-
ром-виконавцем і звукозаписуючою компанією (лейблом), проблеми правової охорони ф захисту авторських
прав. Зроблено висновок, що чинні норми цивільного права є занадто загальними й не враховують усіх нюансів
і складнощів організації музичної індустрії в умовах розвитку музичного бізнесу й нових технологій в Україні
і світі. На основі системного аналізу положень нормативно-правових актів і їх практичного застосування вне-
сено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в цій сфері. Доводиться необхідність залучення
для вдосконалення чинної нормативної бази у сфері шоу-бізнесу, зокрема в розрізі питання щодо музичного
твору, не тільки фахівців у галузі права, а й людей, обізнаних, і тих, які безпосередньо беруть участь в організації
музичної індустрії.
Посилання
№ 40–44. Ст. 356.
2. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23.12.1993 № 3792-XII. Відомості Верховної Ради України.
1994. № 13. Ст. 64.
3. Большой толковый словарь русского языка / отв. ред. С.А. Кузнецов. Санкт-Петербург : Норинт, 2000. 1536 с.
4. Музыкальная энциклопедия : в 6 т. / гл. ред. Ю.В. Келдыш. Москва : Советская энциклопедия : Советский композитор,
1976. Т. 3. 552 с.
5. Синеокий О.В. Лейблы в производстве продукции культуры музыкальной индустрии (коммуникационная структура и кор-
поративные отношения). Человек и культура. 2015. № 1. С. 22–41.
6. Зильберштейн Н.. Авторское право на музыкальные произведения. Москва : Советский композитор, 1960. 188 с.
7. Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие, Система, Задачи кодификации. Москва : Статут, 2005. 416 с.
8. Грабовська Г.М. Музичний твір як об’єкт правової охорони. Форум права. 2012. № 1. С. 209–213.
