ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОПУСТИМОСТІ ТА ДОСТОВІРНОСТІ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ У ЗАКОНОДАВСТВІ МАЛАЙЗІЇ ТА РЕСПУБЛІКИ СІНГАПУР
Анотація
У статті розглядаються два основні аспекти електронних доказів, такі як допустимість таких доказів у судах і достовірність. В обох аспектах сферою обговорення будуть закони Малайзії та Сінгапуру. Нормами, що передбачають електронні докази в Малайзії, є Закон про докази 1950 р., тоді як для Республіки Сінгапур є Указ № 3 «Про докази» 1893 р., що за Законом № 7 від 25 серпня 1997 р. «Про внесення змін і доповнень» набув статусу закону і є чинним досі зі змінами та доповненнями від 06 травня 2019 р. Завдяки порівняльно-правовим методами досліджень розробляються відповідні правові положення для кожної національної системи й обговорюються численні випадки і винятки, щоб проілюструвати застосування таких норм при визнанні й автентифікації електронних доказів у судах Малайзії та Сінгапуру.
Показано, що докази за законодавством Сінгапуру розуміються як засоби доказування, причому тільки в усній і документальній формі. Формально із цього визначення випливає, що матеріальні предмети, які розглядають у теорії як речові докази, виключені з загального переліку засобів доказування. Ще одним недоліком такого визначення є його обмеженість. Доведено, що у цьому Законі приділяється увага процесуальній формі доказів, але не розкривається їх зміст, проте самі по собі показання свідків чи текст документа є лише способом передачі інформації про факт.
Визначено дефініцію та функції комп’ютера за законодавство Малайзії. Розкрито терміни, що означають значення комп’ютерних доказів, зокрема такі як роздруківка на комп’ютері, вихідні дані комп’ютера та комп’ютерні
докази. Розглянуто судові прецеденти визнання допустимості електронних доказів і їх достовірності. Також у статті роз'яснені невід'ємні частини, які слід додати до відповідних комп'ютерних доказів, згідно з якими суд може зробити будь-який розумний висновок з обставин, що стосуються документа або заяви, котра включає спосіб і мету його створення, його точність чи інше. Проаналізовано порядок використання сертифіката від особи, відповідальної за роботу комп'ютера, а також винятки із цієї норми, які застосовуються судами Малайзії.
Посилання
2. Monir M. Text book on The Law of Evidence. 8th ed. / by M. Batra. New Delhi: Universal Law Publishing Co. Prt. Ltd. 2010. P. 14.
3. Mohamad, A.M. (2019). Admissibility and Authenticity of Electronic Evidence in the Courts of Malaysia and United Kingdom. International Journal of Law, Government and Communication. 2019. № 4 (15). Р. 121-129.
4. Radhakrishna, G. Digital evidence in Malaysia. Digital Evidence & Elec. Signature L. Rev., 2012. 9, 31.
5. Sethia, A. Rethinking admissibility of electronic evidence. International Journal of Law and Information Technology. 2016. № 24 (3). Р 229-250
6. Mohamed, D. Computer evidence: Issues and challenges in the present and in the future. LNS (A) lxvii, 2011.