ПРАВОВЕ СПІВВІДНОШЕННЯ СТРОКІВ ЗДІЙСНЕННЯ РЕГУЛЯТИВНОГО Й ОХОРОННОГО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Анотація
Наукова стаття присвячена порівнянню строків здійснення регулятивного цивільного права та строків реалізації права на захист у разі правопорушення. Попри зовнішню схожість вказаних темпоральних характеристик, у роботі відзначається їхня різна сутність і призначення. Особлива увага надається дослідженню таких матеріально-правових строків: присічних регулятивних і давнісних (позовна давність). Річ у тім, що у доктрині часто з їхнім спливом пов’язується припинення суб’єктивного права та можливості його судового захисту. Ми наголошуємо на тому, що це не так. Не можна погодитися із твердженням, ніби закінчення присічного строку одночасно погашає притаманну захисну властивість права. Погасити можна лише те право, що вже виникло, тобто повноваження, яке існує. Якщо ж протягом присічного строку матеріальне право, здійснення якого полягає у вчиненні певних активних дій, не було реалізоване, немає підстав говорити про його порушення. Після закінчення періоду дії правовстановлюючого повноваження особи, що не було реалізоване самим носієм, право на захист не припиняється, воно просто не виникає. Підкреслюється, що правильне розуміння характеру правовідношення, котре перебуває в певному стані, дозволить уникнути неправильної оцінки моменту, коли в зобов’язанні фактично відбулося правопорушення, а це надасть можливість реально захистити своє матеріальне право. Наведені конкретні ситуації, коли правова природа відносин не є очевидною, висловлена обґрунтована критика окремих підходів, коли нечіткість і суперечливість окремих норм вітчизняного законодавства призводить до суперечливого право- застосування. Зокрема, вказується, що страховий випадок призводить до виникнення не охоронного, а регулятивного права, якому кореспондує регулятивний обов’язок здійснити страхову виплату, і лише у разі невиконання вказаного обов’язку у встановлений договором чи правилами страхування строк відбудеться порушення вказаного суб’єктивного права та з’явиться можливість юридичного захисту.
Посилання
2. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. Київ : Юрінком Інтер, 2004. 928 с.
3. Гуйван П.Д. Теоретичні питання строків у приватному праві : монографія. Харків : Право, 2014. 632 с.
4. Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. Львів : Вид-во ЛДУ, 1992.
5. Советское гражданское право : учебник / ред. Генкин Д.М. Москва : Госюриздат, 1950. Т 1. 495 с.
6. Крашенинников Е.А. Понятие и предмет исковой давности. Ярославль, 1997. 86 с.
7. Крашенинников Е.А. К учению об исковой давности. Материально-правовые и процессуальные средства охраны и защиты прав и интересов хозяйствующих субъектов. Калинин, 1987. С. 53-59.
8. Вошатко А.В. Начало течения давностного срока по притязанию на выплату страхового возмещения. Проблемы защиты субъективных гражданских прав : сборник научных трудов. Ярославль, 2001. С. 39-45.
9. Лебедева К.Ю. Классификация сроков в гражданском праве. Журнал российского права. 2001. № 9. С. 75-82.
10. Городилова О.О. Строки реалізації права на прийняття спадщини та спадкова трансмісія як особливий випадок набуття спадщини. Вісник Харківського нац. університету внутрішніх справ. 2008. № 43. С. 290-295.
11. Thon, A. Rechtsnorm und subjektives Recht. Weimar, 1887. 282 s.
12. Сасина Л.А. Спорные вопросы сроков в наследственном праве. Вестник Московского университета. 1986. № 6. С. 70-75.
13. Рябоконь Е.А. Предоставление наследнику дополнительного срока для принятия наследства (на основе материалов судеб¬ной практики). Альманах цивилистики. Вып. 2. 2009. С. 306-336.
14. Рябоконь Є.О. Спадкове правовідношення у цивільному праві. Київ : Віпол, 2002. 266 с.
15. Тыртычный С.А. Защита имущественных прав собственника по современному российскому законодательству : дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2004. 169 c.
16. Постанова Вищого Господарського суду України. Справа № 20-12/077 19 січня 2006 р. URL: http://arbitr.gov.ua/docs/ 28 1162075.html.