ПЕРЕДУМОВИ ЮРИДИЧНОЇ СУБ’ЄКТИВАЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

  • Олександр Сергійович Омельчук Національний університет «Одеська юридична академія»
Ключові слова: штучний інтелект, правосуб’єктність, суб’єктивація, транспонування дієздатності

Анотація

Статтю присвячено питанням визначення передумов потенційної юридичної суб’єктивації систем штучного інтелекту. Доведено, що виникли передумови наукового дослідження потенційної юридичної суб’єктивації систем штучного інтелекту. Такі передумови розкладаються на окремі групи залежно від сфери. Визначено дві групи передумов – технологічні та юридичні. З’ясовано, що до технологічних передумов відносяться розширення та глобалізація процесів виробництва програмного забезпечення та неспівпадіння «циклів існування» розробників та розроблених ними продуктів. Глобалізація процесів виробництва засобів штучного інтелекту проявляються одразу за двома напрямками – зовнішнім і внутрішнім. Відповідно до зовнішнього напрямку глобалізація виробничих процесів полягає у виходженні за межі національного та державного простору, а отже, наявності різних правових режимів створення, тестування та діяльності програмного забезпечення в окремих країнах та неможливості формування спільної колективної правосуб’єктності всього виробничо-технологічного апарату. Внутрішній напрям глобалізації реалізований з урахуванням розподілу праці та матеріальних ресурсів. До юридичних передумов запропоновано відносити фактори збільшення значимості (в тому числі юридичної) дій, що вчиняються об’єктами ШІ, та формування нового джерела регулювання даних відносин за допомогою ліцензійних угод, договорів співробітництва та звичаїв електронного ділового обороту. З’ясовано, що кількість життєвих ситуацій, що будуть зазнавати вплив дій штучного інтелекту, в майбутньому лише буде збільшуватися, в той час як їх значення буде рости, тому вже зараз необхідно дати оцінку наявним і потенційним видам поведінки, що її вчинює штучний інтелект. Доведено, що формування відносно замкненої екосистеми джерел регулювання, що активно розвивається, призвело до формування альтернативного правопорядку в мережі Інтернет та в ІТ-сфері взагалі. Такий правопорядок заснований на відносній анонімності, технологічній залежності та децентралізованому характері колективних учасників і регуляторних механізмів.

Біографія автора

Олександр Сергійович Омельчук, Національний університет «Одеська юридична академія»

кандидат юридичних наук, доцент,
доцент кафедри цивільного права
ORCID ID: 0000-0002-0082-3619

Посилання

Shapsugova M.D. Legal Capacity of Artificial Intelligence. Juvenis scientia. 2019. Volume 8. P. 4–7.

Sild J. Legal Capacity of Artificial Intelligence. L’Europe Unie. 2018. Volume 13. P. 74–78.

Willick Marshal S. Artificial Intelligence: Some Legal Approaches and Implications. AI Magazine. 1983. Volume 4,

Number 2. P. 5–16.

Жданов А.А. Автономный искусственный интеллект. ПостНаука. URL : https://postnauka.ru/books/38231.

Лисицын-Светланов И.А. Правовой обычай в Интернете Труды Института государства и права Российской академии

наук. 2010. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/pravovoy-obychay-v-internete.

Соменков С.А. Искусственный интеллект: от объекта к субъекту? Вестник Университета имени О.Е. Кутафина.

№ 2. С. 75–85.

Опубліковано
2021-03-27
Розділ
Статті