КОНФЛІКТ ТА СОЛІДАРНІСТЬ ІНТЕРЕСІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ КОВІД-19
Анотація
У статті досліджуються проблеми теорії та практики залагодження конфлікту цивільних інтересів в умовах пандемії КОВІД-19. Інтереси є однією з базових категорій цивільного права. Проблема їх конфлікту та залагодження, а надто з’ясування можливості солідарності інтересів набуває особливої актуальності в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема, епідемій /пандемій. Оскільки публічні засоби впливу у цій сфері виявилися недостатньо ефективними, актуальним є також вивчення ролі громадянського суспільства у стосунках, які при цьому виникають. Для досягнення зазначеної мети у статті аналізується поняття та сутність категорії «інтерес» та її співвідношення з категорією «суб’єктивне право». Розглядається поняття «конфлікт інтересів» та чинники такого конфлікту. Зазначається невиправданість ігнорування концепту «солідарність інтересів» та ідеї солідаризму з погляду використання цієї ідеї для залагодження (ліквідації) конфлікту інтересів. Розглядається значення громадянського (цивільного суспільства), як конструкту солідаризму, для залагодження конфлікту цивільних інтересів в умовах кризи, зумовленої пандемії КОВІД-19. Екстремальні умови буття суспільства, зумовлені пандемією КОВІД-19, створюють підґрунтя загострення конфлікту цивільних інтересів, що створюють загрози як у приватній, так і публічній сферах. Зазначається, що спроби подолати ці загрози за допомогою публічно-правових засобів не є ефективними, про що свідчить і практика їх застосування під час карантину (локдауну). Разом із тим, і суто приватноправовими засобами залагодити ці конфлікти, як стало очевидно, неможливо. На підставі критичного аналізу матеріалу робиться висновок, що найбільш ефективним засобом подолання конфліктів інтересів, які виникають у кризових умовах, є використання ідеї солідаризму (солідарності інтересів), що є можливим за допомогою громадянського (цивільного, громадського) суспільства, яке, власне, є втіленням згаданої ідеї.
Посилання
Єгорова А. 22 травня 2020. COVID-19 мобілізує: як громадянське суспільство адаптується до змін. Інфопростір. 2020.
Братусь С.Н. О соотношении гражданской правоспособности и субъективных гражданских прав. Советское государство
и право. 1949. № 8. С. 19–21.
Венедиктова И.В. Охраняемый законом интерес в гражданском праве : монография. Харків: Точка, 2012. 507 c.
Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення: монографія.
Київ : Атіка, 2003. 352 с.
Гужва А.М. Інтерес у договірних зобов’язаннях за римським правом і сучасним цивільним правом. України : дис. … канд.
юрид. наук : 12.00.03. Харків, 2001. 207 с.
Гуменюк Л.Й. Соціальна конфліктологія: підручник. Львів. держ. ун-т внутр. справ. Львів, 2015. 563 c.
Дедов Д.И. Конфликт интересов. Москва : Волтерс Клувер, 2004. 288 с.
Еллинек Г. Общее учение о государстве. / Вступительная статья докт. юрид. наук, проф. И.Ю. Козлихина. Санкт-Петербург,
с. 376
Жалинский А.Э., Рёрихт А.А. Введение в немецкое право. Москва, 2001. С. 304.
Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Львів, 1949. 144 c.
Карнаух Б.П. Правомірні очікування в практиці Європейського суду з прав людини. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/
bitstream/123456789/12647/1/Karnaukh.pdf.
Катренко А.А. Охоронюваний законом інтерес як категорія цивільного права України та деяких зарубіжних країн :
дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Одеса, 2020. 201 с.
Колодій А. Громадянське суспільство: ознаки, структурні елементи, співвідношення із державою. Право України.
№ 4.
Кузнєцова Н. Громадянське суспільство, держава, приватне право: проблеми співвідношення та взаємодії. 2014. С. 63–70
Нестерович В.Ф. Законодавче урегулювання конфлікту інтересів в Україні в контексті досвіду Канади. Вісник Луганського
державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2011. № 1. Спец. випуск. С. 23–32.
Новицкий И.Б. Солидарность интересов в советском гражданском праве. Отношения товарищеского сотрудничества и
социалистической взаимопомощи. Москва : Госюриздат, 1951. 120 c.
Оніщенко Н. До питання про пошук балансу у співвідношенні громадянського суспільства та держави: теоретико-методологічні аспекти. Право України. 2014. С. 10–11
Пасько І., Пасько Я. Громадянське суспільство і національна ідея (Україна на тлі європейських процесів. Компаративні
нариси). Донецьк, 1999. 184 с.
Петражицкий, Л.И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. В 2 т. Т. 1-2. 2-е изд., испр. и доп.
Санкт-Петербург : Тип. Т-ва «Екатерингофское печатное дело», 1910. 368 с.
Савчин М.В. Суспільний інтерес як критерій обмеження прав людини та боротьба із пандемією коронавірусу.
Публічне право. 2020. № 2(38). С. 7–8. URL: https://www.publichne-pravo.com.ua/index.php?option=com_content&
view=article&id=349%3Asavchyn-m-v-suspilnyi-interes-iak-kryterii-obmezhennia-prav-liudyny-ta-borotba-iz-pandemiieiu-koro
navirusu&catid=97&Itemid=483〈=uk.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка. 443 с.
Солідаризм. Вікіпедія. Солідаризм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.].
Київ : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2004. Т. 6. 541 с.
Ткачук А.Л., Дрішлюк А.І. Цивільно–правовий захист охоронюваних законом інтересів. Актуальні проблеми держави і
права. 2003. Вип. 23. С. 123.
Хитку межу балансу суспільних і приватних інтересів слід визначати з урахуванням усталених принципів дозволеного
правомірного втручання – Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк. URL: http://www.viaduk.net/clients/vsu/
vsu.nsf/(print)/A3E272EC3B6249C8C2257EF300271D92.
Ховард Марк М. Слабость гражданского общества в посткоммунистической Европе / Марк М. Ховард; пер. с англ.
И.Е. Кокарева. Москва : Аспект Пресс, 2009. 190 с.
Шершеневич Г.Ф. Общая теория права. В 2-х тт. Т. 2. Вып. 2-4. Москва, 1995. С. 197.
Ihering. Geist des romanischen Rechts auf den verschiedenen Stufen seiner Entwicklung. III. Leipzig, 1865. Р. 327.
Kelsen. Haupprobleme der Staatsrechtslehre: entwickelt aus der Lehre vom Rechtssatze. Tübingen, 1911. Р. 578.