КОНСТРУКЦІЇ КВАРТИРНИХ ПРАВ У КОНТЕКСТІ ПИТАНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ МОДЕРНІЗАЦІЄЮ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
Анотація
У статті розглянуто низка питань, пов’язаних із конструкціями «квартирних прав». Автор зазначає подвійну природу «права на квартиру», яке є сукупністю особливих прав власності на квартиру та надає їх власнику одне з основних прав людини – право на житло. Метою роботи є розгляд прийнятних моделей «квартирних прав», відомих правовим системам континентального права, і порівняння їх із ситуацією, що склалася з цього питання в законодавстві України. Був використаний метод порівняльного правового дослідження. Автор робить такі висновки:
1. Ідея житлових майнових комплексів виникає на основі об’єднання технічних концепцій багатоквартирних будинків і спільної власності, відомих ще зі Стародавнього Риму. 2. Правова ідея встановлення спеціальних майнових прав відносно частин багатоповерхового будинку виникає у зв’язку з необхідністю визнання прав на ізольовані приміщення, особливо квартири, у виняток загального принципу superficies solo cedit. 3. Завдання розробки прийнятної конструкції щодо комплексу прав, які виникають у зв’язку з визнанням квартир та інших ізольованих приміщень об’єктами прав може бути вирішена з урахуванням досвіду європейських юрисдикцій: шляхом визнання таких приміщень в якості цільових об’єктів права власності з поширенням режиму спільної власності на земельну ділянку або шляхом визнання ізольованих приміщень об’єктами ексклюзивного права осіб на проживання, яке визнається компонентом часткової власності. 4. Визнання квартир як об’єктів майнових прав в силу їх цільового призначення виключає розширення правового режиму абсолютних майнових прав на них. 5. Аналіз чинного законодавства України дає підстави вважати ситуацію, модель відносин, які виникають між власниками квартир у багатоквартирних будинках, далекою від ідеальної і здебільшого не продуманою. 6. Закріплення конструкцій «квартирних прав» у чинному законодавстві має здійснюватися з урахуванням того факту, що житлові приміщення слід розглядати в якості меріторних благ.
Посилання
2. Майданик Р.А. Речове право : підручник /Р.А. Майданик. К. : Алерта, 2019. 1102 с.
3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. 5-те вид., перероб і допов. / за ред. О.В. Дзери (кер. авт.
кол.), Н.С. Кузнецової, В.В. Луця. К. : Юрінком Інтер, 2013. Т. I. 832 c.
4. Калабрези Г. Будущее права и экономики. Очерки о реформе и размышления [Текст] / пер. с англ. И.В. Кушнаревой; под
нау. ред. М.И. Одинцовой. М. : Изд-во Института Гайдара, 2016. 304 с.
5. Житловий кодекс Української РСР // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, Додаток до № 28, ст. 573.
6. Галянтич М.К. Житлове право України : Навчальний посібник. К. : Юрінком Інтер, 2008. 528 c.
7. Халабуденко О.А. Будівельне право: деякі методологічні підходи до сфери правової дійсності, яка формується // Будівельне
право: проблеми теорії і практики [зб. наук. пр.]. Матеріали Другої наук.-практ. конф. (Київ, 6 грудня 2018 року) / Мін-во
освіти і науки України, Київ. нац. ун-т будівн. і архіт-ри та ін. Київ–Тернопіль : «Економічна думка», 2018. 282 с.
8. Халабуденко О.А. До питання про відправні засади реновації цивільного законодавства (деякі методологічні зауваження) //
Рекодифікація цивільного законодавства і система права України в контексті євроінтеграційних процесів : матер. Всеукр.
науково-практичн. конфер. (Одеса, 8-9 листопада 2019 року) / За заг. ред. д.ю.н., проф. Є.О. Харитонова. Одеса : Фенікс,
2019. 311 с.
9. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.
10. Савчин М.В. Порівняльне конситуційне право : навальний посібник. Київ : Юрінком Інтер, 2019. С. 328.
11. Чезаре Санфилиппо. Курс римского частного права : учебник / Чезаре Санфилиппо; пер. с итал. И.И. Маханькова; под общ.
ред. Д.В. Дождева. М. : Норма, 2007. 464 с.
12. Бартошек М. Римское право: (понятия, термины, определения): Пер. с чешск. М. : Юрид. лит., 1989. 448 с.
13. Gesetz über das Wohnungseigentum und das Dauerwohnrecht (Wohnungseigentumsgesetz). [Електронний ресурс]. Режим до-
ступу: https://www.gesetze-im-internet.de/woeigg/WEG.pdf (дата доступу: 17.11.2019).
14. Халабуденко О.А. Имущественные права. Книга 1. Вещное право. Кишинев, 11. 305 с.
15. Loi fixant le statut de la copropriété des immeubles bâtis: Loi 65-557 du 10 Juillet 1965. Version consolidée au 16 mars 2011. [Елек-
тронний ресурс] / Сайт Legifrance.com.fr. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.legifrance.com/affichTexte.do?c
idTexte=JORFTEXT000000880200&f astPos=1&fastReqId=763371824&categorieLien=cid&oldAction=rechTexte (дата досту-
пу: 17.11.2019).
16. Wilhelm J. Sachenrecht. Berlin, 2007. S. 762.
17. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст. 27.
18. Халабуденко О.А., Циганкова Д.О. Конструкції прав власників квартир та інших ізольованих приміщень у багатоквартир-
них будинках: досвід порівняльно-правового дослідження // Будівельне право: проблеми теорії і практики [зб. наук. пр.].
Вип. ІІІ. Матеріали Третьої наук.-практ. конф. (Київ, 4 грудня 2019 року) / Мін-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т
будівн. і архіт-ри та ін. Київ–Тернопіль : «Бескиди», 2019. В 2-х ч. Ч. 1. 231 с.
19. Агеенко А.Е. Гражданско-правовой режим поэтажной (жилищной) собственности: сравнительно-правовое исследова-
ние // Опыты цивилистического исследования : Сборник статей / Рук. авт. кол. и отв. ред. А.М. Ширвиндт, Н.Б. Щербаков.
Вып. 2. М. : Статут, 2018. 368 с.
20. Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» //Відомості Верховної Ради України (ВВР),
2002, № 10, ст. 78.
21. Welser Grundriß des bürgerlichen Rechts, Band I, 13. Auflage 2006 und Band II,13. Auflage, Manz Verlag 2007. 698 S.
22. Гражданское и торговое право зарубежных государств : Учебник. Отв. ред. Е.А. Васильев, А.С. Комаров. 4-е изд., перераб.
и доп. В 2-х т. Т. 1. М., 2004. 560 c.
