КРІОКОНСЕРВОВАНІ ЕМБРІОНИ IN VITRO ЯК ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

  • Ганна Леонідівна Крушельницька
Ключові слова: ембріони in vitro, кріоконсервація ембріонів, біологічний матеріал, об’єкти цивільних прав

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню правової природи кріоконсервованих людських ембріонів in vitro. Обґрунтовується позиція, згідно якої заморожені ембріони людини є особливими об’єктами цивільних прав. Аналізується американська та європейська судова практика у справах, предметом розгляду яких було право на розпорядження кріоконсервованими ембріонами.

У статті проаналізовано нормативно-правові акти у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, згідно яких ембріони in vitro належать до біологічного матеріалу. У зв’язку з цим вивчаються наукові роботи, які стосуються дослідження біологічного / анатомічного матеріалу як об’єкту цивільних правовідносин. У зв’язку з тим, що метод отримання біологічного / анатомічного матеріалу полягає у вилученні з організму людини (живої чи мертвої), який не застосовується щодо ембріонів in vitro, що створюються поза людським організмом, виникає обґрунтований сумнів в охопленні кріоконсервованих ембріонів поняттям «біологічного матеріалу». Визначається, що після перенесення кріоконсервованого ембріону до порожнини матки, він починає свій внутрішньоутробний розвиток і втрачає ознаки об’єкта права.

Окрему увагу приділено дослідженню можливості розпорядження замороженими ембріонами in vitro шляхом їх донації іншим особам при лікуванні безпліддя. Розглянуто питання зберігання кріоконсервованих ембріонів у кріобанку протягом терміну, який визначається за домовленістю між пацієнтами та закладом охорони здоров’я. З’ясовано, що у випадку закінчення встановленого терміну заклад охорони здоров’я припиняє зберігання заморожених ембріонів, що призводить до їх загибелі, тому відмова пацієнтів від продовження зберігання таких ембріонів по суті означає визначення їх юридичної долі шляхом знищення, хоча законодавство прямо не передбачає такої можливості для учасників застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Обґрунтовується обмежена оборотоздатність кріоконсервованих ембріонів in vitro з огляду на їх особливий характер і біологічне походження та обмежений суб’єктний склад осіб, яким вони можуть належати (лише пацієнтам-власникам гамет, з яких вони були створені, або безплідним особам-реципієнтам, яким донорами було надано свої заморожені ембріони для використання у програмах лікування безпліддя).

Посилання

1. Правове регулювання темпоральних меж життя людини : матеріали засідання круглого столу, м. Київ, 22 жовтня 2019 року /
укладач Я.О. Триньова. Київ, 2019. 143 с.
2. Федосеева Н.Н., Фролова Е.А. Проблема определения правового статуса эмбриона в международном и российском праве.
Медицинское право. СПС «КонсультантПлюс». 2008. № 1.
3. Белобрагина Н.А. Правовой статус эмбриона. Известия Тульского государственного университета. Экономические и юри-
дические науки. 2013. № 1-2. С. 34–38.
4. Майфат А.В. Собственность на тело человека. Режим доступа: http://www.urallaw.ru/articles/person_2/id_35.html (дата звер-
нення 27.04.2020).
5. Сухарева Е.Р. Правовые проблемы современных репродуктивных технологий: генный материал и анонимность доноров.
Вестник Воронежского института МВД России. 2014. № 2. С. 22–28.
6. Авакян А.М., Морозова А.А. Эмбрион: субьект или обьект гражданских правоотношений. Общество: политика, экономи-
ка, право. 2017. № 5.
7. Коренга Ю. Визначення правового статусу ембріона. Історико-правовий часопис. 2016. № 2(8). С. 99–102.
8. Москаленко К.В. Правовий статус ембріона людини: окремі правові проблеми С. 21–26.
9. J.B. v. M.B., № A-9, 2001 N.J. LEXIS 955 (N.J. Aug. 14, 2001). Режим доступу: https://www.law.uh.edu/healthlaw/perspectives/
Reproductive/010827NewJersey.html (дата звернення: 28.04.2020).
10. Evans v. The United Kingdom [Электронный ресурс]: Application № 6339/05. Режим доступу: https://wcd.coe.int/View-Doc.
jsp?p=&id=974977&Site= COE&direct=true (дата звернення: 28.04.2020).
11. Human Fertilisation and Embryology: Act 1990. Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1990/37/contents (дата
звернення: 29.04.2020).
12. Постанова ЄСПЛ від 7 березня 2006 року по справі «Еванс (Evans) проти Сполученого Королівства» (скарга № 6339/05).
Бюлетень Європейського Суду з прав людини. 2006. № 10.
13. Постанова ЄСПЛ від 27 серпня 2015 року по справі «Парілло проти Італії» (скарга № 46470/11). Прецеденти Європейсько-
го Суду з прав людини. 2015. № 12.
14. Авраменко Н.В. Сучаснi можливостi кріобіології під час лікування безпліддя, збереження та відновлення фертильності.
Патологiя. 2013. № 3 (29). С. 5–11
15. Пунда О.О. Поняття та проблеми здійснення особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування людини :
монографія. Хмельницький-Київ, 2005. 436 с.
16. Українське цивільне право. Загальна частина: академічний курс : підручник / З.В. Ромовська. Київ : Дакор, 2013. 670 с.
17. Квіт Н.М. Біологічний матеріал як об’єкт цивільних правовідносин щодо створення та використання біобанків в Україні.
Форум Права. 2019. № 56(3). С. 48–57.
18. Спасибо-Фатєєва І.В. Види об’єктів цивільних прав. Часопис цивілістики. 2015. Вип. 18. С. 13–18.
19. Демкина Е.А. Правовой статус эмбриона в международном и российском праве. Культура. Наука. Интеграция.
2016. № 3(35). С. 21–24.
20. Скрипник В. Речі, обмежені в цивільному обороті, як об’єкти цивільних прав. Підприємництво, господарство і право.
2018. № 1. С. 36–40.
Опубліковано
2020-07-29
Розділ
Статті