ДО ПИТАННЯ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРІВ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Анотація

В запропонованій статті надається загальна характеристика розірвання договорів. При цьому наголошується, що зміна або розірвання договору може відбутися лише за угодою між сторонами цього договору, якщо іншого не передбачається договором або нормативно-правовими і законодавчими актами. Питання розірвання укладеного договору розглядаються, в першу чергу, положеннями цивільного законодавства України. Можливість розірвання договору, навіть за істотних обставин, з одного боку, вносить певний дестабілізуючий фактор у відносини сторін договору, представляючи можливість припинити договір до отримання очікуваного результату, а з іншого боку, надає спосіб уникнути виконання договору у випадках, коли його реалізація не буде відповідати цілям, які стоять перед сторонами.

Щоб розірвати договір за ініціативою однієї з сторін договору, тобто в односторонньому порядку, необхідна наявність ряду умов, а саме: звернення особи з вимогою про розірвання договору до суду та саме задоволення позову про розірвання договору.

Звернуто увагу, що інститути розірвання та відмови від виконання договорів мають єдину правову природу - припинення договірних відносин, проте відрізняються за способами їх здійснення. Якщо розірвання договору - це спосіб припинення договірних відносин шляхом звернення правомочної особи до зобов'язаної, то відмова від договору - це спосіб припинення договірних зобов'язань правомочною особою в односторонньому порядку (ч. 2 ст. 701, ч. 2 ст. 706 ЦК України). Звідси, моментом зміни чи розірвання договору є момент доведення однією стороною в договорі до іншої сторони в договорі свого волевиявлення.