ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ДОБРОСОВІСНОСТІ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ

  • Ірина Григорівна Бабич Національний університет «Одеська юридична академія»
Ключові слова: принцип добросовісності, зловживання правом, принципи, зобов’язання

Анотація

Добросовісність можна визначити як прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків Добросовісність є відбитком потреби суспільних інтересів в гармонізації господарських правовідносин. Принцип добросовісності застосовується не тільки як регулятор відносин, він також є критерієм оцінки відповідності позитивному праву встановлених учасниками правових норм. Без існування принципів природного права було б неможливе застосування санкцій за порушення договору, одним із обов’язкових підстав для визнання зловживання правом є порушення принципу добросовісності.

Біографія автора

Ірина Григорівна Бабич, Національний університет «Одеська юридична академія»

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія»

Посилання

1. Цивільний кодекс України: Коментар. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2003. – С. 10 2. Гаджиев Г.А. «Конституционные принципы добросовестности» // Государство и право. – 2002. – № 7. – С. 58. 3. Мережко А.Л. Lex mercatoria. Теория и принципы транснационального торгового права. – К. : Таксон. 1999. – С. 187. 4. Малеин Н.С. Юридическая ответственность и справедливость. – М., 1992. – С. 160. 5. Агарков М.М. Проблема злоупотребления правом в советском гражданском праве // Известия Академии наук СССР. Отделение экономики и права. – 1946. – №6. – С. 424-436. 6. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. – М., 1991. – С. 31. 7. Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами. – М. : «Лекс-Книга», 2002. – 320 c.
Опубліковано
2020-06-09
Розділ
Статті